Сайт працює в режимі наповнення, дякуємо за розуміння..
Ядро кам’яне сіре діаметр 3 см
Ядро залізне діаметр 3,5 см
Ядро залізне діаметр 5 см
Кам’яне ядро – ранній тип артилерійського боєприпасу (ядра), суцільний сферичний кам’яний снаряд, який використовували для стрільби з первинних вогнепальних знарядь. Воно круглої форми, виготовлене з каменю сірого кольору діаметром 3-3,5 см. Такі ядра могли використовувати і для пращі, якою озброювали легку піхоту. У давнину хороший пращник ніколи не промахувався на дистанції до 70 метрів.
Перші ядра, які були зроблені спеціально для гармат, були точно такими ж, як ядра для камнеметних машин. Робили такі ядра з обробленого каменю. Зброярі намагалися надати матеріалу круглу форму (щоб уникнути нерівностей і скосів, що дуже впливало на траєкторію польоту) – обточували і обковували навкруги залізними обручами, а іноді навіть обмотували мотузками.
Пізніше ядра робили лише залізні, іноді обливали їх оловом. Для виливання ядер використовували залізні, дерев’яні та глиняні форми. Металеві ядра були порівняно невеликими – «побільше гусиного яйця» або з «яйце голубине», а інколи – «5 пядей в обводі».
Чорнопорохова вогнепальна зброя стала популярною в Європі у XIV столітті. В атаках на фортеці передусім добре зарекомендували себе гармати, але вони були незручними для широкого використання у польових баталіях і обороні замків. Це були товсті залізні трубки, заварені з одного боку, з отвором у казенній (тильній) частині зверху. У трубку насипали чорний (димний) порох і набивали ним снаряд – кам’яне ядро. Для пострілу потрібно було піднести розпечений прут чи ґніт, що тлів, до отвору – і порох в стволі починав горіти, витискаючи ядро пороховими газами
