Сайт працює в режимі наповнення, дякуємо за розуміння.
Образ героя відіграє важливу роль у формуванні національної ідентичності. Українська історія багата на постаті, які своїми вчинками та жертовністю здобули визнання та пошану народу. Їхні подвиги та ідеали слугують прикладом для наслідування, джерелом натхнення та мотивації для захисту свободи та незалежності України. Протягом століть українці здобували перемоги та зазнавали поразок, боронили свою землю від загарбників, прагнули до самовизначення та будували власну державу. Ці події супроводжувалися появою численних героїв, чиї імена назавжди вписані в історію України.Українські Герої — це українці, які жили в різні епохи й захищали рідну землю. Вони ставали до лав руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, Січових стрільців Дмитра Вітовського, а також Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії. Сьогодні ж це свято всіх захисників України від російської орди.
Данило Галицький — одна із найвидатніших постатей в історії Української держави. Князь Галичини і Волині, а також король Русі, він увіковічнив своє ім’я як мудрий правитель і талановитий полководець. Тому не дивно, що сьогодні він вважається національним героєм, а його пам’ять всіляко вшановується.
Майбутній володар галицько-волинських земель народився у 1201 р. Він був сином князя Романа Мстиславовича, який помер через декілька років після його народження, залишивши вдову з двома малолітніми синами. У ті часи боротьба за престол була особливо жорстокою, тому мати, щоб не наражати дітей на небезпеку, переїхала разом з ними до Кракова. Звідти Данило подався в Угорщину, де виховувався при королівському дворі наступні 6 років.
У 18-річному віці юний нащадок Мстиславовичів зайняв князівський престол у Володимирі. У своїй діяльності він перш за все мав на меті об’єднання Галицько-Волинського князівства. Проте через внутрішні протиріччя між князями йому вдалось здійснити це лише у 1238 р., коли він захопив Галич. Згодом його волі підкорився і Київ, однак столицею Данило Галицький обрав місто Холм, де було менше боярів та, відповідно, менше сварок між ними.
Біографія князя Галицьких та Волинських земель — це справжній літопис постійної боротьби та прогресу. Часи правління короля Данила входять до одних з найважчих сторінок української історії. Саме в цей час князівство роздирали внутрішні міжусобиці, які завдавали великої шкоди. Крім того, необхідно було постійно захищатись від зовнішніх ворогів: поляків, литовців, угорів та татар. Незважаючи на такі складні умови, Данило Галицький зумів досягти значних успіхів та залишити після себе вагомий культурний та історичний спадок. У 1246 р. князь заснував Галицьку митрополію, яка з часом перебрала на себе функції та обов’язки загальноруського органу церковної влади;
Данило провадив активну проєвропейську політику, що сприяло розвитку та прогресу у всіх сферах соціального та культурного життя.
У боротьбі проти Золотої Орди він намагався заручитись допомогою західних лідерів, розраховував на можливість Хрестового походу. З цією метою князь у 1253 р. був коронований папою Іннокентієм IV. Однак цей крок не допоміг отримати необхідну підтримку, тому довелось боротись з татарською навалою самотужки. Загалом коронація Данила Галицького — це одна із цікавих сторінок його біографії. Не дивно, що вона до сьогодні викликає великий інтерес у істориків. Зокрема, багатьох цікавлять факти, що стосуються корони, яка використовувалась під час обряду коронації, та до самої смерті князя знаходилась у його власності. Досі немає однозначної думки, що сталось із нею після того, як правитель галицьких земель спочив у Бозі.
Помер перший король український Данило 1264 року у своїй новій столиці Холмі, знайшов спочинок у церкві Пресвятої Богородиці, яку сам збудував. Але зусилля Данила не пропали марно, бо в пам’яті нащадків він залишився як володар, який подавав приклад до єднання задля великої мети – утвердження державності. Його держава, поставши на терені Європи у XIII столітті на короткий час під владою руського монарха, рівного між європейськими володарями, відіграла визначну роль в історії України на першому етапі українського державотворення.
Військовослужбовці Збройних Сил України успадкували від своїх предків мужність, патріотизм та непохитну волю до боротьби за незалежність. Як і князі давнини, вони відстоюють свободу та територіальну цілісність своєї держави, демонструючи неймовірну відвагу та самопожертву на полі бою.
Українська армія береже бойові традиції предків та імена героїв, від воїнів-русичів і козаків до січових стрільців і вояків УПА. Тому у війську з’явилися назви легендарних українських полководців та уславлених підрозділів минулого. Серед них 24 Окрема механізована бригада імені короля Данила, командиром якої є Герой України – Іван Голішевський.
Іван Леонідович Голішевський – не просто військовий, він – втілення хоробрості, стійкості та самовідданості. Народившись у 1988 році в селі Новоселиця Житомирської області, він з ранніх років виховував у собі патріотичний дух і прагнення до захисту рідної землі. Після строкової служби вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, яку закінчив 2012 році. Відтоді служив у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького Збройних сил України (м. Новоград-Волинський, нині Звягель Житомирської обл.). Від 2014 виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Відзначився як командир 15-го окремого гірськоштурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України під час боїв у лютому—березні 2022 на території Луганської обл., коли розпочалося повномасштабне вторгнення військ РФ в Україну. Завдяки організованій ним вмілій обороні рубежу вдалося зупинити наступ переважаючих сил противника в напрямку смт Красноріченське (Сватівського р-ну) — м. Кремінна (Сіверськодонецького р-ну). Під його вмілим керівництвом бійці батальйону вдало відбили численні атаки, знищили ворожу техніку та змусили окупантів відступити. За підрахунками, загалом ворог втратив на цьому напрямку: особового складу — близько 600 осіб, бойових броньованих машин — 55, танків — 18, автомобільної техніки — 71 одиницю. Завдяки його героїчним діям та стратегічному мисленню, вдалося вберегти життя багатьох українських воїнів та мирних жителів. За мужність і героїзм Івану Голішевському було присвоєно звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка”.
Від вересня 2022 — полковник Голішевський займає посаду командира 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Збройних сил України.
Самовідданість, стійкість та нескоримий дух військовослужбовців 24 ОМБР ім. короля Данила нагадують про подвиги славетного короля Данила, який також невтомно боронив українські землі від загарбників.
Джерело інформації
