Сайт працює в режимі наповнення, дякуємо за розуміння..
7.62 станковий кулемет системи Максима («Максим») зразка 1910/30 років – це модернізована версія першого автоматичного кулемета, запатентованого американо-британським винахідником Хайрамом Максимом ще у 1883 році.
Сер Хайрем Стівенс Максім / іноді Мексим, англ. Hiram Stevens Maxim (1840-1916) – американо-британський винахідник і зброяр, творець одного з найзнаменитіших кулеметів – кулемета Максима.
Кулемет був популярним серед різних армій світу. Він використовувався у Першій світовій і Другій світовій війнах, а також у багатьох малих війнах і збройних конфліктах XX століття.
Максима активно застосовувався РСЧА під час Німецько-радянської війни як піхотj, так і гірськострілецькими загонами, а також на флоті. Зазначимо, що ільки за 1941 рік було виготовлено 9691 кулемет «Максим».
Під час війни бойові можливості «Максима» намагалися підвищити не тільки конструктори і виробники, але і безпосередньо у військах. Солдати часто прибирали з кулемета бронещит, тим самим намагаючись підвищити маневреність і домогтися меншої помітності. Для маскування крім камуфляжного забарвлення, на кожух і щит кулемета надягали чохли. У зимовий час «Максим» встановлювали на лижі, санки або на човен-волокушу, з яких і вели вогонь. Під час Німецько-радянської війни кулемети кріпили на легкі позашляховики Willys MB і ГАЗ-64.
У 1940 році, за підсумками досвіду радянсько-фінської війни, кулемет отримав широкий заливний отвір і зливний кран для зливного отвору (за прикладом фінського M32), тепер в зимових умовах кожух можна було наповнювати льодом і снігом.
Кулемет Максима зразка 1910/30 року був дуже ефективною зброєю. Він мав високу скорострільність (до 600 пострілів на хвилину) і міг вести пріцільний вогонь на дальність ло 1000 метрів). Кулемет також був дуже надійним і міг працювати в найсуворіших умовах.
