Експозиції музею

Розпізнавальні жетони німецької армії часів Другої Світової війни

Розпізнавальні жетони німецької армії часів Другої Світової війни – це так звані, Erkennungsmarke – солдатські «бірки», смертні жетони або як їх ще називають медальйони.

Основна мета солдатського жетону – досить проста: ідентифікувати свого власника, за його смерті (коли він убитий), і впізнати солдата, якщо його тіло витягнуть із землі пізніше. Erkennungsmarken були зроблені для кожного німецького солдата і були постійним особистим його атрибутом.

Erkennungsmarken – невеликий знак розміром 50х33 мм (суцільна продавлена лінія для розлому) – для ВМС, і стандартний особистий знак розміром 70х50 мм (три вузькі прорізи для розлому) – для сухопутних військ, ВПС, військ СС, поліції та ряду допоміжних організацій Вермахту.

Знак складався із двох половинок з однаковим змістом. На верхній половині було два отвори для шнурка, на якому тримався медальйон. Згідно з правилами, жетон повинен був носитись навколо шиї на шнурі діаметром 0.2 см, який мав довжину 80 см.

На нижній половині медальйону був лише один отвір, через який переламані знаки загиблих солдатів нанизувалися похоронною командою на дріт. Потім ці знаки передавалися до штабів дивізій, а звідти надсилали повідомлення про смерть рідним загиблих солдатів.

До 1941 особисті знаки виготовлялися з алюмінієвого сплаву. Пізніше з цинкового сплаву, а наприкінці війни випускалися вже зі звичайної сталі. При видачі знака набивали необхідну інформацію відповідно до вимог вермахту: лише скорочене найменування військової частини та порядковий номер знаків у списках їхньої видачі власникам.
У 1939-1940 роках на особистих знаках зрідка почали з’являтися літери “О”, “А”, “В” або “АВ”, що позначають групу крові власника володаря знака, а з 1941 це стало обов’язковим.

У роки Другої світової війни понад 15 мільйонів осіб, які служили у вермахті, отримали особисті знаки, причому деякі – неодноразово (після втрати). Всі ці данні було занесено у книги обліку, які і нині перебувають в архіві Німеччини і за номерами жетону можна дізнатися всі дані загиблого-прізвище, ім’я, місце проживання та дані близьких родичів.
До речі книга на тему розшифровки німецьких бірок «Deutsche Erkennungsmarken», автор Jean Höidal