Сайт працює в режимі наповнення, дякуємо за розуміння..
Уявіть собі сокиру, що пережила віки?? Її лезо, колись гостре, тепер зазубрене від боїв та повсякденної праці. Це не просто експонат, це – залізний свідок епохи Київської Русі, що веде нас у подорож крізь століття.
Взагалі то в українській мові слово «сокира» є загальною назвою інструмента та зброї, а словом «топір» називають переважно старовинну бойову сокиру.*
Топір (прасл. toporъ) — холодна зброя, різновид бойової сокири. Особливістю топора було лезо у вигляді півмісяця, зі зогостреною опуклою частиною до 30 см завдовжки. Частіше за все топір був важким і мав довге руків’я, що уможливлювало завдавати сильних ударів і прорубати обладунки. Для стягання вершника з коня та пробивання обладунку деякі топори мали на обусі міцний довгий шип або гак. Топір був відомий у багатьох країнах. Був широко поширений у Давній Русі, де він уживався здебільшого пішими воїнами. Надалі (до XV століття) топір був витіснений бердишем та алебардою.
*Топір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
