Сайт працює в режимі наповнення, дякуємо за розуміння..
Новий дизайн пряжок для Вермахта був затверджений в 1936 році за фактом реального випуску пряжок ще в 1935 році. У ньому було збережено зображення пряжки Рейхсвера, але малюнок Веймарського орла замінили орла Вермахта.
Пряжки для рядового складу Вермахту виготовлялася методом штампування із алюмінієвого сплаву. Поле пряжки було зернистим. На передній стороні був зображений орел Вермахта, навколо нього гасло «GOTT MIT UNS»* (з нами Бог) з листям дуба – символом військової звитягн.
Колір пряжки мав відповідати кольору ґудзиків. Для ременів, що купуються в приватному порядку (лакових або з лакованої шкіри), допускалися пряжки, зроблені зі сплаву алюмінію білого кольору. Такий ремінь мав бути лише чорного кольору і носився лише з парадною уніформою. Для спекотного клімату випускався брезентовий ремінь із пряжкою, забарвленою у колір фельдграу**. При цьому поле пряжки було гладким. Зустрічалися пряжки, виконані зі сталі, мельхіору та латуні. Велика кількість пряжок Рейхсверу було перероблено у пряжки Вермахту шляхом заміни центральної частини зі застарілим орлом.
* Бойовий клич «Gott mit uns» («З нами Бог») був відомий досить давно, в тому числі, його використовували римські солдати (лат. Nobiscum Deus – Бог з нами!) за часів Візантійської імперії.
З 1847 гасло було розміщене на пряжках солдатських ременів прусської армії, з 1919 – рейхсверу, з 1935 – сухопутних військ вермахту. Став широко відомий у роки Другої світової війни.З 1962 року в бундесвері цей девіз був замінений словами «Einigkeit, Recht, Freiheit» (з нім. – «Єдність, Право, Свобода»). Поліція ФРН продовжувала використовувати гасло «Gott mit uns» на пряжках своїх ременів до 70-х років XX століття.
**Фельдграу (нім. feldgrau, сіро-польовий) – основний колір польової форми німецької армії з 1907 і до 1945 року. Фельдграу є спектром відтінків кольорів від сірого до коричневого. У класичному розумінні фельдграу – сірий колір з переважанням зеленого пігменту, що справедливо для часів Другої світової війни.
