Сайт працює в режимі наповнення, дякуємо за розуміння..
Патефон виготовлений артіллю «ГРАМОФОН» /1930-1950
В воєнні роки патефон був цілим світом. Він вселив у себе все те, про що можна було мріяти, коли з рупору лилися ніжні мелодії вальсу. У госпіталях, коли медичні сестри виносили улюблений патефон і крутили по кілька разів одні й ті самі платівки, даючи можливість у ці короткі щасливі години згадати бійцям своїх рідних…
До 1926 року випуск грамофонів у СРСР майже припинився. Проте вже за два роки стан справ різко змінився. Майбутня «семирічка» (1928-1935 рр.) ознаменувалася розробкою безлічі конструкцій, покликаних викорінити дефіцит програвачів. Оскільки Радянський Союз існував поза законами західного капіталістичного світу, ніщо не заважало йому налагодити випуск західних копій. За основу взяли модель His Master’s Voice 101 (HMV 101), що випускалася з жовтня 1925 до 1931 року. У 1932 році ця англійська фірма випустила модель HMV 102, яку радянські конструктори взяли на озброєння.
У 1877 році видатний американський винахідник і підприємець Томас Едісон сконструював прилад для механічного запису та відтворення звуку – фонограф. А через 11 років німець – Е. Берлінер винайшов диво століття – грамофон, і почалася епоха масової культури. Саме грамофон став прабатьком патефона.
Службовець французької фірми «Пате» у 1901 році удосконалив грамофон, зробивши його рупором маленьким. Він вбудував його всередину корпусу патефона, сконструювавши новий апарат компактним і переносним. Патефони тієї пори були механічними і діяли за допомогою пружини. Одного заводу вистачало на прослуховування одного боку платівки. Цей апарат не потребував підключення до електромережі. Звук був досить гучним. Рівень гучності не регулювався. Випускалося кілька різновидів патефонів. Весь пристрій поміщався в відносно легку, компактну валізку.
Звук із платівки знімався за допомогою сапфірової голки. Така голка була розрахована на багаторазове використання, на відміну від грамофонної сталевої голки.
