Сайт працює в режимі наповнення, дякуємо за розуміння..
У роки ІІ світової війни єдиним документом, що засвідчує особу військовослужбовців рядового та молодшого командного складів РСЧА та ВМФ СРСР була червоноармійська книжка*.
Унікальність цього документа в тому, що поряд з основними анкетними даними військовослужбовця до червоноармійської книжки заносили й дані про проходження військової служби.
Справа в тому, що якщо на кожного командира (офіцера) заводилася обліково-послужна карта, де перераховувалися всі місця служби та посади, то для рядового та сержантського складу подібних документів передбачено не було. В результаті простежити бойовий шлях рядового бійця на основі архівних документів практично неможливо. Деяку інформацію дають нагородні документи, але ж сотні тисяч бійців, які з честю виконали свій військовий обов’язок, не були відзначені нагородами.
Саме тому червоноармійська книжка є цінним військово-історичним джерелом, яке дозволяє відновити бойовий шлях рядових ІІ Світової війни.
Розміри червоноармійської книжки в розвороті: 160 х 110 мм. Обкладинка – коленкор сірого або світло-синюватого кольору, іноді – коричневого. Колір зірки на обкладинці – червоний, зірка нанесена фарбуванням чи тисненням. Колір шрифту у тексті – чорний. Записи в книжці велися чорнилом. Розмір фотографії 3,5х4 см. За наявності фотографії печатка полку чи окремого батальйону (роти) ставилася на бланк книжки та фотографію.
Якщо червоноармійська книжка друкувалася в різних друкарнях, її зовнішній вигляд міг дещо відрізнятися.
*Червоноармійську книжку було запроваджено наказом НКО № 171 в 1940 році, але пунктом 7 цього ж наказу, скасовано для чинної армії. Зважаючи на це, червоноармійці та молодші командири опинилися на фронті аж до початку, а в ряді випадків і до середини 1942 року без документів, що засвідчують їхню особу, а так званий (в побуті) «смертний медальйон» не міг служити документом (див. на сайті в експонатах) і листопаді 1942року ці медальйони було скасовано та виключено з табелів постачання. Офіцери (середні та старші командири) ж мали посвідчення особи ще до війни.
У жовтні 1941 року наказом Народного Комісара Оборони Союзу РСР №330 «Про введення червоноармійської книжки у воєнний час у тилу і на фронті». вводяться справжні документи для посвідчення особистості червоноармійців та молодших командирів, проте виконання цього наказу затяглося до другої половини 1942 року, причому питання фотографій не було вирішено аж до кінця війни.
У 1961 році функцію посвідчення особи було покладено на військовий квиток військовослужбовця.
представлені фото:
1. Червоноармійська книжка Новаковського Якова Романовича
2. Сторінки Червоноармійської книжки Нічіпоренка П.П.
3. Сторінки Червоноармійської книжки Жеведя Г.О.
