Сайт працює в режимі наповнення, дякуємо за розуміння..
37-мм автоматична зенітна гармата зразка 1939 (61-К) (індекс ГРАУ —52-П-167) — радянська зенітна гармата періоду ІІ світової війни, була розроблена на основі шведської 40-мм гармати Bofors. Головний конструктор — М.Н. Логінов. 61-К була першою радянською автоматичною зенітною гарматою, запущеною в багатосерійне виробництво.
Гармата встановлювалася на перші радянські серійні самохідні зенітні установки на гусеничному шасі ЗСУ-37, активно використовуваляся для озброєння бронепоїздів, на її базі було створено сімейство корабельних зенітних гармат.
37-мм зенітні гармати 61-К активно використовувалися протягом всієї ІІ світової війни, протягом довгого часу перебували на озброєнні Радянської Армії. Крім боротьби зі штурмовиками, винищувачами-бомбардувальниками та пікіруючими бомбардувальниками, 61-К в 1941 році використовувалися і як протитанкові гармати. У повоєнний час багато зброї було поставлено за кордон і в складі іноземних армій взяли участь у різних післявоєнних конфліктах. На озброєнні армій багатьох держав 61-К перебувають донині.
37-мм зенітна гармата зразка 1939 року для свого часу була цілком сучасним знаряддям. Її конструкція виявилася дуже успішною, що підтверджується тривалою службою зброї та створенням маси його модифікацій. Автоматика гармати забезпечувала надійну роботу в умовах запилення та відсутності мастила, а можливість безперервного живлення патронами зумовлювала високу практичну скорострільність. Зброя була дуже зручною в обслуговуванні. З недоліків відзначається можливість затримок під час стрільби внаслідок неправильного вкладення обойми
